Кава

Кава,
Зневірений  і  втомлений,

Я  проста  людина  яка  починає  свій  день  з  великої  кружки  кави,
Ось  тоді  прокинувшись  я  дістаю  свою  улюблену  цигарку,
Потім  шукаючи  щось  типу  забави,
Я  залажу  в  інтернет  ,  якщо  оговтався  після  вчорашньої  п'янки,

Згадавши  що  вчора  робив,  часом  пишу  смс,
Більшість  всього  з  вибаченнями  
Але  ж  бувають  такі  що  були  вчора  суками.

Відіславши  ігнорую  їхні  дзвінки,  докурюючи  цигарку,  
Потім  говорячи  ой  я  не  чув,  я  був  в  душі  ...
Чого  тільки  не  придумаєш  щоб  не  виправдовуватись,  або  не  читали  мораль
Ось  так  проходить  мій  день,  він  починається  зранку...

Хоча  шкода  що  не  ввечері,  я  більше  ніч  люблю.
Більше  молоді  виходить  на  вулицю,
Більше  крику  і  галасу,
Більше  сексу...

І  завтра  знову  буде  ранок,
Знову  кава,  кава  і  ще  раз  кава,
Я  люблю  дивитись  на  світанок,
Але  так  рано  прокидатись  здоров'я  замало.

Я  звичайна  комаха  на  тлі  нашої  планети,
Хочеться  зробити  щось  для  вас  і  для  себе,
Але  як  завжди  на  кухні  згорять  котлети,
А  знову  готувати  вже  і  не  треба.

Зайти  в  піцерію  і  з'їсти  "Діабло",
Подивитись  на  дівчину  і  обернутись  коли  вона  дивиться  на  тебе,
Говорячи  собі  ти  падло,
І  знову  просити  в  голові  ну  глянь  ще  раз  на  мене,
Ну  ще  раз  ,
Хоча  б  раз...

Я  їй  посміхнуся,  
Заораю  ,
Покраснію,
Піднявши  голову  гляну  на  вир  пролітаючих  лебедів,
Потім  візьму  номер  телефону  на  який  я  подзвоню  через  місяць,
А  можливо  і  більше  коли  буду  щось  пити  і  мені  буде  сумно  на  всіх  дивитись.
Поговоримо  посміємось,  і  це  все,
І  це  все  до  чого  дійде...
Хіба  якщо  ти  згадаєш  мої  риси  обличчя,
Посмішку  чи  дебільний  сміх,
Мій  голос  який  ріже  вуха,
Ну  подзвониш  ще  раз  і  замутимо  якийсь  гріх,

Коли  тобі  буде  сумно  ...

Я  прокинусь  в  ліжку,
Оголений  і  ще  від  вина    п'яний,
Ти  запитаєш:  ти  вже  йдеш  !?  
Я  відповім,  та  ні  мені  ж  не  спішно.

Ми  пообідаємо  але  вже  буде  не  так  як  тоді,
І  ти  побачиш  що  чогось  не  вистачає,
І  вже  всі  карти  перетасовані  в  колоді,
Ми  одне  одному  набриднемо  ...  
Так  завжди  буває  ...

І  знову  нові  знайомства,
Нові  люди  з  якими  буде  однотипно  ...  

А  потім  ...
Ранок,
Знову  ранок  ...
Знову  кава  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296925
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: Віктор Непомнящий