зима заходить у вени крізь відчинені двері
не витираючи ніг, не миючи рук
сідає за стіл і куштує мій мозок.
- Смачно, - каже.
Раптом - стук-стук-стук!
Зима поправляє невгамовне волосся,
витирає опалим листям рот,
не може відірвати очей від випадкового гостя,
який стоїть на порозі, як ідіот...
Зима виходить із вени крізь зачинені двері,
витерши ноги об замшеву люстру на стелі.
12:32 p.m.
30.11.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296962
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 30.11.2011
автор: Вікторія_Ікрова