Так буде краще напевно,
Одна я,на самоті.
На дворі,на щастя,вже темно
Й немає куди іти.
Пригадую все даремно.
Ти не кохаєш,ні.
Чи може оберігаєш таємно
Згадку про наші дні?
Холодне твоє обличчя,
холодні твої думки..
Достатньо цього середньовіччя!
Просто мене обійми...
Не слухай, про що говорю,
Дивись у очі мої:
Там все, у що вірю,
Що я ніколи не скажу в житті.
Я боягузка страшенна.
З цим важко жити мені.
Що закохалась - не винна.
Найкращий,мій справжній ти.
(с)Тасія Тес
Київ
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2011
автор: Тасія Тес