сьогодні я вдихала метал
твоєї гілки станції метро
і ніби внутрішній астрал
всю пустку снігом замело
під поцілунком теплих ліхтарів
я обіцяю бачити тобою
лише ковток з беззвучних слів
хвилина з девяноста днів зимою
ти просто сума трьох
яка на диво невдачам моїм
дорівнює такій же сумі стількох
і наливається трунком п’янким
і я не знаю на скільки років
та днів, хвилин, секунд, монет
чи метрів, міліметрів, кроків
та ти щасливий мій білет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297080
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Оксана Ляш