Сонце, зорі, небо,
комусь мабуть треба,
людський, тихий гомін,
картаючий стогін…
Бринить дзвін усюди,
роздирає груди…
Почуттів немає…
душу, серце крає.
Воском свічки плакав,
тихо, мовчки капав,
краплиною волі,
відголосом долі.
Славнії селяни,
родичі, миряни,
відспівали, з Богом,
нехай земля пухом…
Дорога до раю…
Батько певне знає…
Закарбую спомин,
він одвічно мамин…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297091
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.12.2011
автор: boroda-64