Дивлюся в очі і зникаю,
Шукаю в них я порятунку,
Вони блистят як діамант,
Найвищого з усіх гатунку.
Ти провела крізь серце кров,
Насичену стрімким потоком,
Та в нім утриматись я зміг,
Й по тілу б'ю щасливим током.
Як панцир буду захищати,
Зігрію кожну твою частку,
Ми обійдем всі негаразди,
Попавши у кохання пастку.
Тоді тихенько я з'явлюсь,
І будеш ти навік моєю,
І йти мем гордо по житті,
Міцною й вірною сім'єю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297152
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Чорний Кіт