Жива мішень…

Я  просила  у  тебе  пощади,
Я  благала  лишень  не  стріляй.
Не  находив  ти  більше  відради,
І  казав,що  про  смерть  ти  благай.

Я  благала,убий  я  готова...
І  ти  вистрілив  наче  в  мішень.
Не  промовила  більш  і  ні  слова,
Потекла  лише  кров  у  той  день.

Як  убивши,ти  в  мить  зрозумів,
Білим  лебедем  в  вирій  летіла.
Ти  любов  нашу  щиру  розбив,
Я  кохати  лиш  тільки  хотіла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297187
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Колос надії