Я лише та, яка хотіла жити,
І бачити кохання хоч на мить.
Ти не умієш,як лебеді любити,
Й крило в крило у вирої летіть.
Несправедливо,так я розумію..,
Сьогодні бажана,а потім вже ніхто.
Й від пахощів жаданих рук я млію,
Хай як колись нас вітром віднесло.
Забута я...і сльози по щоці,
Оті дерева ласкою ж зігріють.
Сліди великих ран,там на душі,
Десь про кохання лебедине мріють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297191
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Колос надії