каменяр

у  явному  низі  християнство  пірнуло
хресним  ходом  в  астрал
до  образу  Бога  на  дні
крізь  нору  із  образів  святих
намолених  згустків  сили
намоленим  згустком  соборно.

клинком  не  можу  увігнатись  в  намолену  нору
крильми  об  обручі  чавунні.
не  кріт  я,  а  настройка  частоти  Тебе.

я  ще  воскресну  назавжди  
понад  поверхні  всіх  небес,
скинувши  смерчів  тягар,
де  над  усім  Ти  —  безконечник  
у  колі  верховного  ладу
із  сонць,  що  у  Сонце  пірнули.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297297
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: Роман Колесник