Моє кохання наче тиха пісня
Старого та сліпого скрипаля:
Нема вже свята, вже занадто пізно,
А він, хмільний, усе струну пиля…
Вже друзі по домівках розійшлися,
А деяких вже й вистигли сліди
Та швидко стали вісником біди,
Бо стежкою короткою вилися.
І скрипки тихої відлуння те
Як жалощі про щось таке пусте,
Що не досягне більше висоти,
Бо вже нема ні крил, ані мети,
Бо вже зліта останній тихо лист
Тобі в долоню.
Серцем віддались,
Та й не прийми його до ніжних рук:
То вже й не лист,
А так - примарний звук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2011
автор: Konst