Тепла ніч тече
по моєму саду.
Ось цвіркун-казкар
пісню грає знов.
Він дитячих мрій
кличе зорепади
і чарівний сон,
що давно пройшов.
Розчинюсь в траві -
небом розіп’ятий,
скупаний в росі,
золоті зірок.
Не почую, як
мама кличе в хату -
ще не повторив
завтрашній урок…
Полечу в політ
поглядом щасливим,
у глибінь небес,
зоряних світів.
Ще тоді я вмів
дивуватись дивам,
з вітерцем в саду
говорити вмів…
Кожен з нас ловив
власні зорепади.
Хай в серцях ростуть
паростком тепла
у дитячих снах,
батькових порадах -
щоб в щасливу путь
доля повела..
2010́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297542
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2011
автор: She said: gray...