Я приготую приворотне зілля
І напою тебе від поцілунку.
Я заберу твій час, твоє дозвілля,
Бо я така – закохана чаклунка.
Ти будеш у безсонні довгі ночі
Моє ім’я блаженно шепотіти.
Коли когось чаклунка дуже хоче,
Її не може жертва не хотіти.
І чим тебе, спитаєш, полонила?
Полином, може, рутою? Вербою?
Та дуже скоро зрозумієш, милий,
Тебе причарувала я собою.
Це неймовірно і, мабуть, незвично,
Немов ромашка у колоссі нив.
Ця магія тепер уже навічно.
Мене ти першим, любий, полонив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2011
автор: SinusoЇda