Краплі поту, шампанського, сліз…
Незакінчений свіжий ескіз.
Повний келих рясного дощу
Осінь п’є досхочу, досхочу.
Краплі щастя, потоки журби…
Ох, без свята лишились баби:
Літо бабине не відбулось,
Після спеки – дощем затяглось.
Краплі бід, ручаї сподівань…
Осінь в душу ввійшла без вагань.
Юність – десь там, за склом вітровим.
…У дощу вензель вийшов кривим.
Кожен – літеру бачить свою,
Я також її упізнаю…
26.10.1996.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297823
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2011
автор: Лариса Омельченко