До кінця донесла хреста,
В теплім поранку руки склала
І від нас за межу пішла
Тою стежкою, що стоптала.
Очі добрі , напевно, сплять,
Натомилися – ні здалося.
Над землею птахи летять,
Тільки радості не приносять.
Як тривожно спинявся час ,
Не лічила і не просила.
Рідну школу і світлий клас –
Все залишила за плечима.
Без вагання і каяття
В теплім поранку руки склала,
А земля догоріле життя
До холодних обіймів взяла!
(Гайді С.М.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297936
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 05.12.2011
автор: без псевдоніму