Ще не вмерла Україна…
Авжеж. Бо вмирає.
Села вже лежать в руїнах
Геть до небокраю.
Землю нікому зорати
Й сіячів немає,
Тож нема чого й збирати:
Немає врожаю.
Де ж та житниця Європи
І де ж теє жито?..
Лише панство та нероби
Стали краще жити,
Лише діячі горласті
З тих трибун високих
Лають або хвалять власті,
Не зморгнувши оком
Обіцяють: буде краще,
Та брешуть пихато,
Тягнучи нас, наче в хащі,
В Єуропу та НАТО.
У Єуропу закортіло? –
Їдьмо, мої любі,
Підтирати багатіям
За копійки дупи.
А то ще давайте, милі,
На майдан волати,
Що живі ми ще і в силі,
Й нас не подолати!
Може й в силі – дурість грає:
Адже ж ми – Країна!
А Вкраїна помирає,
Бо села в руїнах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297990
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2011
автор: Konst