Твого чекаю каяття…

Засвітила  ніч  на  небі  зорі,
Ясний  місяць  виглянув  з-за  хмар.
Тихо  хвилі  гралися  у  морі,
А  у  серці  ще  палав  пожар.

Я  його  гасити  не  хотіла,
Не  просила  вітру,  щоб  гасив.
Від  твоїх  цілунків  завжди  мліла
І  твоїх  чарівних,  ніжних  слів.

Що  мені  робити  із  коханням,
Як  сказати  серцю  -  замовчи?
Знову  в  небі  світить  зірка  рання,
А  в  душі  ллють  проливні  дощі.

Ти  мовчиш  і  я  буду  мовчати,
Бо  в  тумані  наші  почуття.
Буду  серцем  ще  тебе  кохати
І  твого  чекати  каяття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)