Замерз шматочок неба у калюжі,
І по льоду безглуздо далі йти.
І якось так життя вдалось не дуже,
І якось так затоплені мости.
І не Принцеса, не прекрасна Фея,
Але ж в казках не треба паспортів.
І якось так не знаю, хто і де я,
І якось так бракує звичних слів.
Ведуть думки на горе-естафету,
Хоч присипає іній доріжки.
І якось так розтоптані касети,
І якось так розірвані книжки.
Дрібна лампадка тане у тумані,
До цілі довга попереду путь.
І якось так думки дурні останні,
І якось так життям дурним ведуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298086
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2011
автор: SinusoЇda