Ти знімеш маску. А за нею пусто.
Я більше не повірю у слова.
І два обличчя не освітить люстра.
У темряві ця п’єса ще нова.
Твій монолог. Якраз цього чекала.
У залі тільки я і порожнеча.
Для тебе ролей, вибач, дуже мало.
Біжи від себе. Хоч і це не втеча.
Я втрачу сон. А, може, і безсоння.
І проживу як у жахливій казці.
На щось холодне покладу долоню.
Ввімкнеться світло. Поруч ти – у масці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298293
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2011
автор: SinusoЇda