Хотіла кричати, хотіла благати, жити хотіла тобою
Могла на колінах весь день простирчати, підлогу встеляти собою
З’являвся у снах - поруч йшов на яву
Я сама у всьому винна, згубила бездушну купаву
Поруч крокуєш, але поряд немає
Тільки тіло твоє мою руку тримає
А душа відлітала кожного разу
І до мене ти став відчувати відразу
У той час як я, мов дитина, готова була
Віддати тобі усе світло, бо ти – той єдиний
Готова була, є, і буду, робити усе, що ти скажеш
Віднині я – твоя лялька – вуду
Ти робиш, що хочеш, зрідка – що маєш
В сталевих кишенях моє серце тримаєш
А сталь та холодна, і воно уже в’яне
Ні, не примушуй мене знов помирати, коханий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2011
автор: Альфа