Дні минуть безсилі і безсині,
Ляже ніч на землю п’ятірнею,
І тумани тупо і всесильно
Попливуть над гострою стернею.
Сяде ворон і гойднеться гілка.
Лист паде – земля на те попросить.
За вікном стоїть самотня жінка –
Осінь.
1993 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298403
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Олексій Ганзенко