- Ти бачиш? Он вони - Великі!
- Ще б пак, котів малих нема.
В одночас і домашні й дикі
Глядять на нас із під вікна.
- Якої масті? - Вгадувать даремно.
Хоч є прикмета одна в них.
Коти всі сирі, коли темно,
А ці біленьки наче сніг.
- Які в них очі! - так, химерні
Та їх боятися не слід,
хоч шанси в злодіїв мізерні
пройти між стражів цих воріт.
- Що там в горі? - то чорт рогатий,
З гори сміється він з котів.
Йдемо, бо нам не варто знати
Причини радощів чортів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298470
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.12.2011
автор: Satarialist