Солов'ї-пророки або Думка про сучасну Україну

Як  можна  не  любити  
Батьківщину,
Де  кохані  твої  діти
До  пір  сих  ќубелечка  в'ють.

Не  розумієте,
В  чім  суть?
І  я  також  не  розумію,
Куди  думки  мене  несуть...

В  заморськії  степи,  країни?
Та  ні,  у  "рай"  наш  Божий  
На  Землі,  в  Україну,
Де  в  всіх  життя  бурлить,  кипить:
Аварії,  убивства,  самогубства...
Невже  з  ума  зійшло
Все  людство!?..
В  лиці  України-Русі.

А  солов'ї,  немов  скажені
Все  заливаються,  кричать,
А  люди,  мовби  навіжені
Вперед,  назад,  убік  біжать.

Солов'їв  не  чують,
Що  в  калини  гіллі
Пророкують:  "Нації  не  жить,
Якщо  разом  не  буде  і  в  ріллі!"

...Лиш  лихо  брату  заподіять
Ми  можем  зараз,  у  наш  час.
Чому  ж,  то  звісна  річ
Аїду  пекло  огортає  нас!

30.11.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298549
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Мар`яна Волошко