Забутий край моїх надій,
Стріла тиша несамовита,
Тут я жила посеред мрій
Для всіх мов книга та відкрита.
Летіла музикою в світ,
Бриніла серед рос, забута,
Сюди вертаю в сотні літ,
Шукаючи душі приюта.
Уся, розгублена в роках,
Лечу додому, мов та птаха,
Тримаю біль в своїх руках,
Життя розтерзаного плаха.
І ось він край моїх надій,
Мого дитинства колискова
Та тільки вже немає мрій,
Згоріла птаха паперова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298737
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2011
автор: Ольга Сільчук