А ви ніколи себе не відчували самотніми? Ось так, начеб то всі коло тебе, а в той же час немає нікого? Чомусь саме таке відчуття самотності виникає в мене майже кожен день. Навколо друзі, знайомі, коханий хлопець, але на душі самотність... Дивне відчуття. Незрозуміла самотність із краплею, важкою і великою, зайвості. Ти зайва людина. Чомусь саме так я зараз себе відчуваю. зайвою. Це доволі важко пояснити, але моя душа наскрізь пройнята цією самотністю... Людям, чесно кажучи, далеко пофіг, який в тебе настрій, можливо в тебе щось сталося... Ти сидиш, дивишся пустими очима у монітор, а твої так звані друзі веселяться... У тебе на очах. Самотність з'єднується із відчуттям бридкості, зневаги до цих людей. Кожне слово, кожен сміх тебе зводить з розуму. Кожна посмішка ладна вивести тебе із себе. Так і хочеться утекти... Але розумієш - нікуди... Якщо ти не потрібен близьким- то нікому чужому точно немає діла до тебе...
Розумію, можливо егоїстично, але неможливо терпіти...
08.12.2011 20:57
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298742
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2011
автор: lerka_korniuk