Колір очей ...Як на мене,це не лише генетика.Не лише пігменти.У декого вони співставні з душею.У декого в очах можна побачити душу.
Карі...Мудрість змішана з трагедією.Вони ніби завжди плачуть.За ними ховається таємниця.Ні ,вони не ті котячі(зелені).Вони не вміють зваблювати,лише чарують своєю містичністю...
Голубі...Це доброта.Це ніжність,спокій.Рай?Коли ти смієшся разом з ними,відчуття наче купаєшся у теплому океані.Вони не зігрівають як карі,однак умиротворюють.Їм не підходить плакати,це не їхня місія.
Карі і голубі...Я віддаю їм пальму першості.Інші кольори-невдале доповнення .У декого ж немає очей,лише орган зору.В них надто пусто,можна навіть зоровий нерв побачити.
Хоча все не завжди так.Іноді душа не співставна з кольором очей.Це сумно.Тоді людина не виконує функцію,покладену на неї Творцем.
Я можу закохатись у очі,які відповідають душі.Розумію і підтримую мусульман,паранджа ховає усе непотрібне,вторинне,залишаючи можливість концентрувати увагу на основному.
Очі можуть змінюватись.Іноді вони ростуть,відкриваючи внутрішній світ.Хоч можуть й деградувати під впливом відповідних факторів.
(скомбінувала свої повідомлення на пошту одній людинці))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298971
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2011
автор: placebo