Крізь прозору небесну блакить
на червонім коні він летить.
Ні пташини на небі нема,
бо за вершником лине пітьма.
Він летить, мов би звір від погоні,
держить згорток в гарячий долоні.
-Я приніс вам жахливий статут,-
він кричить, крізь вогонь та громи,
незабаром появиться тут
цар Тьми!
Учинилась на небі ганьба -
бог - безвладний! Звитяга Врага!
Навалилась на світ тишина,
стала мертвою враз вишина...
Тільки хтось унизу заволав:
-Ах ти боже мій! Ти існува-а-в!
Мятеж
В голубой-голубой вышине
он летит на багряном коне.
А на небе ни туч и ни птиц -
все пред всадником падают ниц.
Он летит, как стрела, налегке,
держит свиток в горячей руке.
-Я принёс вам ужасную весть,-
он кричит, низвергая громЫ, -
вслед за мною появится здесь
князь Тьмы!
Совершился на небе мятеж -
бог низложен - победа врага!
Из-под ангельских белых одежд
показались рога!
И упала на мир тишина,
стала чёрною вмиг вышина.
Только кто-то внизу возопил:
-Значит, всё таки бог бы-ы-ыл!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299017
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Левко Лозовий