Чи його бажання жити – лиш бажання?
Несвідома пелена́ летю́ча?..
Думка вперта: перша і остання –
Нитка… тонко!.. Кро́мсана, тремтю́ча…
Поміж пальцями тягне́на в Бога…
І по ній – смика́ми хижі болі!
Ну живи! Живи!.. – пересторога,
Ну держись! Тримайся, рідний! – волі…
Голками роздертий на терпіння…
І розтерзаний на «ледве» - мука!..
Над бідою тулиться склепіння
І до серця-сонця тисне руки…
Розповитий розпач… пеленою…
Падає так слізно – не осушиш!
Скільки ж світу молиться з тобою
Мантрою, що: жити мусиш! МУСИШ!!!
(10.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299039
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Леся Геник