В Луцькому парку знову задощило —
Стир-річка вгору вітер підняла.
У літа навіть душу защемило —
Осіння буря сльози розлила.
І кидають лелеки стороною
Далекий погляд туги з висоти —
В калюжах відбиваються юрбою
В дзеркальнім злеті чисті їх кути.
Плаксива осінь не дає спокою —
Ніколи не забути рідний край.
Я піснею вернуся гомінкою,
Лише мене ти завжди зустрічай! 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299106
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Lana P.