Своїм шаленством нас проймає місто,
А душу тішить вулиць передзвін.
Із перлів ніч нанизує намисто
Під плюскіт хвиль і тихий часу плин.
Тут нам усім привітно сонце світить,
Нас кличуть весни й сніжний шепіт зим.
Ми тут зросли, ми – міста рідні діти,
Тут – перший крок, цілунок, тут наш дім.
Святі місця оберігають кручі,
Стрімких церков підносяться хрести.
І, слово Господа до нас несучи,
Святий Андрій здолав усі світи.
А містом віяли вітри любові
І воєн жах, і тиха мирна смерть.
Та час омив і плити мармурові,
Й думок гірких одвічну круговерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299382
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2011
автор: Копачівна