Я і досі не знаю, хто Ти для мене,
Бо зустріла тоді, коли серце цього не чекало,
Бачу сон, а крізь сни й дорогу до Тебе,
Що світанком у вчорашній розмові звучала.
Ти смієшся на відстані сотень доріг,
І даруєш тепло, оповите серпанком туману.
Так байдУже стає, що за вікнами- сніг,
Коли поруч з Тобою всі мрії весняні.
Знаєш, зовсім не знаю, ким є Ти мені,
І дзвінки телефонні чому так невпинно чекаю?
Десь мелодії вальсу звучать в тишині,
Що дорожчу за мене Ти тАкож не знаєш.́́́́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299519
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2011
автор: Весняна Осінь