Коли у вітальні цвіте ніжно фрезія –
то в гості приходить пустунка-поезія:
постука у шибку дощем,
промінням весняним посріблить нам рами,
здригнеться сніжинки плачем,
всміхнеться спросоння очицями доні
і дзенькотом пташки здалля.
А як у турботах, то губить всі ноти, і завтрашній день
доганя,
Та крила сітчасті занурені в щасті, омиті під стоком надій.
Лелій ніжно фрезію, вітай же поезію,
твори і здаватись не смій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299895
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: manko