Чи пам'ятаєш ти свої слова?
Перегукнулися думки з рядками з книг?
Чи голову дурманить знов трава,
Завзятим павукам п'янких інтриг?
Турбують вас ті душі на проспектах,
Просочені спиртом і дощами?
Загублені у сірих силуетах..
Які лиш відрізняються трусами..
І не питайте радіо "навіщо
Ми знов отруюємо долі молодим? ".
У відповідь, дурниці і абищо..
"Туди підем, а тут і посидим!"
Ви лиця! Відліпіться від екранів.
Там порожньо! Там пусто і зима!
Для лисих і не дуже "неформалів"
Вона давно панує задарма.
Чи варто сподіватися на сміх?
На чистий, без іронії й сарказму.
Ах, так, ми пам'ятаємо - це гріх.
Мій мозок закипає -
він здригається в оргазмі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300069
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2011
автор: Mellani