Моя любов – моє кохання пізнє
Прийшло нежданно у осінню мить,
Мов серед літа голубий підсніжник
В сухій траві, як вогник мерехтить.
Я тінню стану – вбережу від спеки.
П’янким струмком – напою я тебе.
І легким вітром із країв далеких.
Заради тебе я віддам себе.
Ти – спалах ночі, білоцвіт розмаю,
А мені знову, мов сімнадцять літ.
Мій любий хлопчику, я так тебе кохаю,
Що почуття загородили мені світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300108
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2011
автор: Міла Савченко