Я малюю твою душу в своїй душі,
Виймаю з спогадів теперішню мрію,
Лиш жаль, у неї тисяч шансів
Знову стати нічиїм минулим...
Як і колись втратити назавжди...
Оглушлива тиша, зникає віра...
Вдягнути байдужість у голос?
Можливо це чекаєш від мене,
Чи будеш хоч колись ти святом?
Вітром розвіяти надуманий образ,
Щоб не мордував з середини.
Життя якогось іншого підкине ката
Воно на це дуже щедре...
Чи будеш хоч колись ти святом?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300415
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: owl silence