Ну а завтра, вночі сам Святий Миколай
Під подушечку дасть подарунки
Тим, хто чемний весь рік, тим хто любить свій край,
Хто шанує батьків і науки.
Як чекаєм цю ніч, хоча всі ми давно
Хто кладе подарунки ці знаєм.
Та все ж тягне чомусь подивитись в вікно
Чи не їдуть санки Миколая.
Бо це свято добра і пожертви тепла,
Коли кличе в дитинство знов радість,
Коли серце самітнє, сирітське знайшла
Бодай раз в рік розчулена жадність.
І як добре, що теж не згубилась в віках
Щира ніч Миколая дарунків.
Бо так мало добра залишилось в серцях,
Щирих слів, незрадливих цілунків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300420
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 16.12.2011
автор: тарпик