Ти, мов метелик, знов безпечно
Летиш на полум’я розваг.
Всі застороги недоречні
Вважаєш з сміхом на губах.
Та обпечуть тебе теж зради,
Впадеш у пастку насміхань.
А всю красу і юність радо
Спотворять шукачі бажань.
І будеш з болем підійматись
З боліт розпусного життя…
Ох, в світі легко так втрачати,
Та, в більшості, без вороття…
16.12.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: тарпик