Кіно уже давно не чорно-біле,
На шпальтах - ніби прірва від новин.
Але любов неначе застаріла,
І в правилах у неї все іде без змін.
Хтось відкриває зорі та комети,
хтось покоряє космос і думки.
Але любов в трамваї без білета
Так само їздить вже котрі роки.
Шкода, зупинок клятий рейс не має,
І не по карті прокладався шлях.
Чимало є таких "чому?" й "не знаю",
Та відповідь шукайте по очах!
Із сотні правил - сотню пам'ять губить,
Та знай - вони ж не вищі від мети.
Біда, напевно, - як тебе не люблять,
Та прикро більш - коли не любиш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300444
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: Юлія Солнцева