а ти, просто маленька ілюзія
засмічена моїм диханням,
розрізана скісними рисками по плечах
ніби коліями часу
можна відміряти до і після
кожен сантиметр шкіри об'єднаних нас
а все таки виходить нескінченість
тут тільки починається новий віраж
що відкриває свої пальці
ніби небо протікає в його жилах
ніби ти давно не ілюзія
а тепле дихання
яке всотує мене в свої пустки
розчиняє на невідомі частини твого тіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300718
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: та що пише