ЛОБОТОМІЯ

Уже  в  Різдвяному  турне
Дитятко  Боже  -
тож  ти  не  думай  про  сумне,
самотній  бомже!

Пусте,  що  тягнуться  літа,
неначе  лайкра  -
я  передав  твого  листа  
до  Миколайка!

Ба,  быльше    -  він  уже  прислав
тобі  посилку.
Ось  бачиш  напис  -  "Ярослав!
Для  тебе,  синку!"

Всього  тут!  Вистачить  на  двох  -
стрічок  і  вати...
А  ти  зайшов  би  на  Різдво
колядувати.

Ми  заспіваєм  у  канон
"Христос  Родився".
Я  пригощу  тебе  вином,
бо  так  годиться.

А  вже  як  дідух  у  куті
закряхче  сипло,
я  у  полумиски  куті
усім  насиплю.

Гарячим  чаєм  напою
і  не  посмію
заговорити  про  мою
лоботомію.

Лиш  мерзлі  пальці  помащу
борсучим  жиром,
щоб  ти,  нагрівшись  досхочу,
пішов  із  миром...

Перебирати  в  смітниках
опалу  хвою
і  тужно  думати  про  дах
над  головою  -

весь  у  снігу,  немов  альбом
у  обволюті.
І  як  нам  холодно  обом
у  зими  люті...

2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300799
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Ярослав Петришин