Струмком життя стікало по долоні,
І рвався вітер у вікон вітражі.
Боліло десь у грудях і у скроні,
Бо ми востаннє, стрілись на межі.
(…Кохання впало на коліна,
Бо шансів вижити уже нема.
Розбилась, мов об скелю піна
Моя душа, об тебе, - ледь жива…)
Вже геть стекло, життя по тій долоні.
І біль минув у грудях, і у скроні.
Холодний вітер, лишився назавжди,
Бо буде поруч хтось, чужий, але не Ти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300822
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Шипшинка