Небесна пектораль

Я  в  світі  теплу  круговерть  шукав,
Знайшов  оте,  що  в  мрії  не  пускав,
Незнайдене  в  теоріях  думок.
Який  же  дивний  Долі  щемний  крок...

Зникає  сонце  в  неба  акварелі  
Ще  синь  відтінків  й  хмарна  сиза  даль.
Я  проведу  химерні  паралелі:  
В  твоїх  очах  –  небесне  пектораль.  
Вона  –  коштовність  почуттів  в  майбутнє,
І  диво  світу  хвиль  моїх  блукань,
Що  берега  тепла  торкнулись  в  грудні  
Й  граніту  скелі  тихих  сподівань.  
Куди  ж  блукали  хвилі  стільки  часу?
Це  Небо  не  угледіли  хоч  раз.
Ти  спогадів  й  надій  моїх  окраса,
Яскравіша,  від  інших  Ти  прикрас.  

18.12.  бл.  18  год.  Автобус:  Івано-Франківськ  –  Чортків.  

Л.Г.  /  Руденькому  Кошенятку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2011
автор: Ярослав Дорожний