1
Скидає ліс одяганку свою,
Один раз в рік стає він голий,
Коли б людина позолоту з слів зняла,
Тоді б замерзла правда гола.
2
Із джерела п'ємо ми чисту воду,
А рідну мову - з материнським молоком,
Нам цілиться змія в язик на шкоду,
Щоб отруїти нас московським матюком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300865
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 18.12.2011
автор: Зеновій Винничук