Моє ти серце ти не винне,
За ті тривоги що прожили,
І почуття були і сльози,
То просто жили, то любили.
Пробач за те що нав'язав,
Життя натягнуте струною,
Що билось ти немов солдат,
Що був зациклений війною.
Ти хочеш вирватись на волю,
Й забути болі почуттів,
Все зло й добро, що ми з тобою
Пустили безвістю світів.
Та доля твоя битись разом,
І хоч буваєш ти несміле,
Життям ми будем пробиватись,
Бо все ж ми є єдине ціле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300926
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2011
автор: Чорний Кіт