Ми чекаємо свят пречудових,
Ми бажаєм дарунків святкових…
Чи підносимо очі до Неба?
І чи згадуєм, Боже, про Тебе?!
Поспішаємо! Встигнути треба
Все зробити, поїсти, поспати…
А чи маємо ми потребу
Слово вдячності Богу сказати?!
Світ наш виплеканий із любові…
Все, що маєм, — дарунки від Бога!
Але ми поспішаєм до Нього,
Коли душу стискає тривога.
Не відкине!!! Пригорне, обійме,
Ніби Батько заблудшу дитину…
Не тікайте з Його обіймів
І повірте у Божого Сина!
Бог Його дарував для тебе!
То жертовний Дарунок Любові,
Щоб відкрити для кожного Небо,
Освятивши безцінною кров’ю…
На колінах біля розп’яття:
Ти—дорога, життя й воскресіння!
О, Ісус—Ти воістину Свято,
Я радію Твоєму Спасінню!!!
02.12.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300967
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.12.2011
автор: Галина Левицька