Невдале падіння

Вранці  дуже  добре  спиться
Під  чудовий    спів    птахів.
От  і  наш  Павло  Синиця  
Прокидатись  не  хотів.

Але  свині-ненажери
Хрюкотіли,просто  жах.
І  здали  у  нього  нерви:
З  хати  вибіг  у  трусах.

А  тут  кури  та  індики
Під  ногами,наче  рій.
Взяв  Павло  відро  велике,
Послизнувся…й  прям  у  гній.

Свині  хрюкнули  й  замовкли.
Зирять  оком  на  Павла.
 Хоче  встать  він,нема  толку,
Бо  поламана  нога.

       І  лежить,мов  куля  в  лузі
Величезна  та  руда.
Хіба  знаєш,любі  друзі,
Звідки  звалиться  біда?


Довелось  «швидку»  Павлові
Викликати  у  село,
Відмивать  його  від  гною
І  вкладати  на  рядно.

Наша  рідна  медицина
Йому  поміч  надала,
Та  в  свою  нову  машину
Через  сморід  не  взяла.

То  ж  сусіди  конячину
Запрягли  в  старезний  віз
Й  повезли  хвору  людину  
У  лікарню  через  ліс.

І  нічого,що  Павлове
Серце  ледве  билося.
Зате    смороду  отого
         Й  сліду  не  лишилося.

Тут  читач,можливо,скаже:
         -А  у  чому  тут  вся  суть?
         Я  скажу:у  гній  не  падай,
           А  то  кури  загребуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301207
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Galina Udovychenko