***
Це зайве… В голосінні вітру
Шукати голосу твого…
Сушити темні в’ялі квіти
Тих почуттів… моїх?.. його?..
Це – зайве!.. Знаю, знаю... Знаю!..
Та стіни падають самі.
Вчувається… хоч не чекаю!
А чи… чекаю знову?.. Ні!
Потріскало в розпуці серце;
Розірвана емоцій муть!..
Я забуваю… Стерти… Стерти!
Ти чуєш, Місяцю, забудь!
Забудь усе… Усе, що бачив…
Свавільний Вітре, не бреши!
Єство… сирітка – б’ється, плаче!
Надіє, йди вже!.. облиши…
(4.12.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301248
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Леся Геник