Чужа, чужа, давно чужа
Чужа і мама і сестра.
Чому ж бо відчужилися?
Родини загубилися.
А хто ми без родини,
Без дому і дитини?
І думка, як та стежечка
З гіркої самотини.
Блукає попід вікнами,
Батьківської хатини,
В садочку поміж вишнями
Торкається калини.
Там соловей щебече,
Зозуленька кує,
Там мамина вечеря,
У дзвони літо б’є.
Дощами плаче осінь,
І з нею плачу я.
Зима тріщить, регоче –
Це втіха не моя.
Було колись, минулося
Життя - як дивний сон?
Коли вже доля поверне
Мене в моє село?
Щоб не чужою була я –
Сестра і мама дорога,
Синів садила за столи,
Не відчужи мене, життя.
Болонья, 7.06.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301277
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Оксана Семотюк