Щоранку нас єднає із тобою
холодний чай і присмак гіркоти…
Все важче зустрічатися з весною,
коли навколо – пустка самоти.
Хоча полин росте – де була м’ята,-
духмяним залишився у мені:
я завжди буду ніжність пам'ятати,
що запалила зорі осяйні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301309
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Анна Вейн