. . Хвилини стікають водою. .

Замість  снігу  знов  дощ,  бляшанки  пусті  в  каталозі,
А  я  чекаю  дзвінка,  чи  просто  тебе  на  порозі.
Мій  телефон  знов  мовчить,  хвилини  стікають  водою,
А  ти  знову  десь  і  хтось  інший  поряд  зі  мною.

Замість  літа  зима,  тікає  загублений  ранок,
А  я  втікаю  від  себе,  проганяючи  спогад-серпанок.
Моє  серце  пішло  шукати  твої  забаганки,
А  між  нами  мороз,  піднімає  все  більше  планку.

Замість  сонця  вогонь,  спалює  спогади  фільтром,
А  крізь  мене  ти,  вриваєшся  сильним  вітром.
І  я  ховаюсь  від  всіх,  в  свою  самотню  кімнату,
А  ти  вже  націлив  на  неї  свою  величезну  гармату..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2011
автор: Mellani