Сонет 2559
Безглузда фраза: «Не втекти від долі!..»
Так само і од тіні не втекти
Опівдні в день погожий!.. Срамоти
Нема у тім, що матінка в подолі
Дитя приводить в полі чи стодолі
У світ земний – і полем тим іти
До чільної мети без суєти
Було б добряче щасно, без юдолі!..
Але таке намішане в судьбі,
Що хтось бува нерадий ні собі,
Ні матінці, ні батечку, ні світу;
Ті все життя проводять в боротьбі;
Когось везе коняка на гарбі;
Хтось – цар, чи блазень, що тримають свиту…
9.12.2011 р.
Сонет 2560
Зачуть в грудневій теплості весну –
Дожить до квітня: крізь зимову стужу
Доправить тіло і нетлінну душу
В розмай квітучий, голубінь ясну,
Берлогу полишивши затісну,
Нудьгу і тугу вирвавши байдужу
Із серця, вчувши в жилах силу дужу,
Трапезу завершаючи пісну!..
Отак, бува, майне в єстві видіння
Чи з майбуття, чи з тіні сновидіння,
В душі збудивши пісню голосну!..
Душа, відчувши доторк провидіння,
Думок спинивши в голові гудіння,
В ці миті прокидається од сну!..
16.12.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301413
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: sonet